Жінка говорить лише їй відомою мовою.
Жінка мовчить лише з їй відомого відома.
Жінка сміється з їй лише гумору знаного.
Жінка боїться лиш їй зрозумілого ворога.
Вона умивається росами з сонця і місяця.
Вона продирається боса до неба тернинами.
Вона заколисує зорі чарівною піснею.
Вона промовляє до Господа стиха молитвою.
Нею на Землю відіслано знаки священні.
Нею Земля промовляє своїм материнством.
Нею весна свої скрині і квіти наповнює.
Нею співа немовля у дитинства колисці.
З нею говорять всі ангели неба сліпучого.
З нею родяться на світ усі музи із казками .
Їй підкоряється час із горлянки сипучої.
Їй подаровано щастя бути прекрасною.
Ж нка
© Copyright: Вероника Воровских, 2011
Свидетельство о публикации №111032007859
Свидетельство о публикации №111032007859
Рецензии