Чому так важко жити?

Чому так важко жити, коли тебе спустошує земля?
Коли тобі набридло жити, і ти летиш все в небуття.

Воно торкається земного, твого життя цілого.
Воно наповнює тебе…ти розумієш…це вже все…

І починаєш ти тікати, кудись туди де можна спокій свій знайти,
І знов лунає те питання, що так лякає все живе,

Чому так важко жити, коли спустошує тебе?
А може взагалі, це все не те?

Можливо винна ти сама, що ти стомилась від життя.
Чи там шукала свого щастя?
Чи там шукала відповіді всі?

Є Той хто може показати, чому так важко у житті,
Чому буває так погано, що жить не хочеться тобі.

Він розуміє наші болі, Він знає що робить.
Його любов все покриває.

Твоє життя не так погане, згадай ті миті разом з Ним,
Тебе всю радість обіймала,

Бо Тато поряд…Тато тут.
А що с тобою сталось зараз?

Чому так кепсько стало буть?
Невже забула ти кохання, що тобі Тато, твій віддав

Те що давало тобі щастя, ти замінила темрявой,
Те що наповнювало щастям залишила, забула… просто так.

А Він чекає свою доньку, Він все тобі віддасть.
Твою любов, твоє бажання. Все що забуте…Все знайде.

Прийди до Нього у скороботі – Він сповнить все твоє живе,
Що так чудово і прекрасно – Він нагадає... поверне.

Навіщо ти життя своє марнуєш?
Навіщо плачеш просто так?

Прийди до трону благодаті
Віддай Йому своє життя.

Він дасть тобі бажання жити,
Він змінить все, наповниши коханням.





Чому так важко жити?
Тепер ти точно знаеш сам.
Покинувши істоки правди, ти заблукаєш як вівця.
Твоє життя покине правду…і сенс загублин на завжди.
Лишень Господь спроможен дати, те що ми звемо так – життя.