Тікали від людей
не бачили усіх снів
сподывались на весну,
торкались пальців рук
сонечко пригріває час
і ми не згадаєм неприемності
залишимось на останій етап
не витримаємо зусиль
ми втікли подалі від весни
подалі від душі
подалі один одного
весна не дочекається струни
що гратиме нам про пелюстки
про наші думки
хтось боявся за свое
втратити щось,
хтось дивися на усе
і дав зламатись
хмари затулили чиїсь
промені ранку, будучи щастям
але все стекло
під дощем малинових...
такое себе, вам не понять
© Copyright: Капец Марина, 2011
Свидетельство о публикации №111032000606
Свидетельство о публикации №111032000606
Рецензии