Десь на долівці пам’яті, в сум’ятті
Палахкотить коштовний каганець –
Вогонь настурції... Думки крилаті
Торують шлях до серця навпростець.
Колись цих квітів, що плелись низенько,
Не бачив ніби дух узбіч доріг,
Та так любила бабця їх старенька,
Що біля хати виріс оберіг:
Щитів зелених помічна загата
Від плину злого й прикрого в путі.
А поміж них, мов сонечка, мов свято –
"Аврори" радощів, трофеї золоті.
І мить солодка та до болю щемна
Стискає горло, лунко б’є в ребро...
"Бабусю, рідна...", - щось шепчу таємно,
І лине з квіття в серденько тепло.
Бабусi
© Copyright: Валентина Чайковская, 2011
Свидетельство о публикации №111032001751
Свидетельство о публикации №111032001751
Рецензии
Нежнейший украинский! Как трогательно звучит эта давняя, давняя песня. И это ничего, что написана сейчас, в новом времени. Спасибо, Валя!
Николай Шенигин 22.03.2011 16:53 • Заявить о нарушении
Николай Шенигин 22.03.2011 16:53 • Заявить о нарушении
Песня… Не знаю, Коль. Во всяком случае, в сердце, в воспоминаниях – столько тепла, такая ласка к моей, светлой памяти, бабушке… Это и есть мелодия – тихая-тихая и настурции-огоньки… Спасибо, Коленька!
Валентина Чайковская 23.03.2011 08:23 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 23.03.2011 08:23 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.