твої щоки ще пахнуть тим вечором,
коли вишні світилися цвітом.
ти закоханий, я закохана,
і між пальцями застрягло літо.
пам'ятаєш як зорі сміялися?
чи хочаб як мене звати?..
а я зберегла в серці кожен твій погляд,
від якого кортіло літати.
твої губи тягнули як магніт!
твої руки: теплі,приємні...
навіть місяць від наших обіймів зблід,
а сутінки стали більш темні.
я не знаю, навіщо сказав тоді,
що цілуєш і відпускаєш.
за той вечір я тобі пробачу все,
не кажи лиш, що мене не пам'ятаєш.
2010
мiж пальцями застрягло лiто
© Copyright: Вероника Луценко, 2011
Свидетельство о публикации №111031908787
Свидетельство о публикации №111031908787
Рецензии