Когда все в жизненном тумане

                Перевод:

Туман украл прижизненный покой,
Ты снова будто ото сна опухший.
Не хочется из дома, ни домой,
Поскольку тоже там огонь потухший,-

В тебе одном искусство, лишь одном,
Раз воплотившись в неизвестность слова,
Красивой музыкой вернуться в дом,
Гореть небесным переливом снова.

В тебе искусство - безграничный мир
Своей восполнить малою картиной,
Где в нем ты только сам себе кумир.

Пусть яркою цветочною долиной
Дела твои, нетленный Альтаир,
Среди цветов в стране своей любимой.

Оригинал:

Рильський Максим

Коли  усе  в  тумані  життьовому 
Загубиться  і  не  лишить  слідів, 
Не  хочеться  ні  з  дому,  ні  додому, 
Бо  й  там,  і  там  огонь  давно  згорів,  — 

В  тобі,  мистецтво,  у  тобі  одному 
Є  захист:  у  красі  незнаних  слів, 
У  музиці,  що  вроду,  всім  знайому, 
Втіляє  у  небесний  перелив; 

В  тобі,  мистецтво,  —  у  малій  картині, 
Що  більша  за  усей  безмежний  світ! 
Тобі,  мистецтво,  у  твоїй  країні 

Я  шлю  поклін  і  дружній  свій  привіт. 
Твої  діла  —  вони  одні  нетлінні, 
І  ти  між  квітів  —  найясніший  квіт!