В золі немає зла – вогнями змилось.
Хрестоматійний дощ, кошерні хмари
насичені тривогою, де милість
видушує собі життя на кару.
Вітри розщедрені, дарують хвилі
скелястий берег і розбиту старість.
Чаїне серце не за нею квилить,
воно у відчаї, бо жде удару.
Роздмуханість. Пасу зірок отару
і заганяю їх то в океан, то глибше.
З-за весел берег не встеріг – він всівся,
неначе куриво в безлюднім барі.
Безмежний простір, у якому дише
могильник сонячного вітру – Місяць.
18 Березня 2011
Сонет xxxiv
© Copyright: Юрий Лазирко, 2011
Свидетельство о публикации №111031809078
Свидетельство о публикации №111031809078
Рецензии
В золі - немає зла...
А хрестоматійний дощ на нас уже й не згадати відколи -
а тут віднайшовся Ваш сонет, щось позареальне в цьому.
Хоча - може й в інших щось таке? За ХХХ... не видко.
Гараздів Вам!
Щиро
Надя Чорноморець 12.07.2011 15:07 • Заявить о нарушении
А хрестоматійний дощ на нас уже й не згадати відколи -
а тут віднайшовся Ваш сонет, щось позареальне в цьому.
Хоча - може й в інших щось таке? За ХХХ... не видко.
Гараздів Вам!
Щиро
Надя Чорноморець 12.07.2011 15:07 • Заявить о нарушении
Щиро дякую, Надю.
Тішуся, що сподобалось.
Продовжуватиму ще трішки цей цикл, завжди щось свіже світ підкидує...
З вдячністю,
ЛЮ
Юрий Лазирко 13.07.2011 06:20 Заявить о нарушении
Тішуся, що сподобалось.
Продовжуватиму ще трішки цей цикл, завжди щось свіже світ підкидує...
З вдячністю,
ЛЮ
Юрий Лазирко 13.07.2011 06:20 Заявить о нарушении