Мои стихи... Из Владимира Пономаренко

        Перевод с укр. из Пономаренко Владимира
                К ДНЮ РОЖДЕНИЯ!!!               
        ------------------------------------------------
        http://www.stihi.ru/2011/02/20/6881



Мои стихи… терзают, хороводят
Пропитанные горечью листки…
Весеннее шальное половодье
Швырнёт их в русло бешеной реки!

Мои стихи недавно вдруг приснились…
В том разноцветном, нереальном сне
Сошли, явились - будто Божья милость –
Земному, грешному такому… мне!

Мои стихи – искупят все соблазны…
А не отпустят – значит, мне конец!
Боюсь, мои сомненья не напрасны
На пепелище страсти двух сердец…

Мои стихи – мечты моей дороги
В далёкий край, где окоёма нет…
Пока ещё не отказали ноги,
Идти я буду на манящий свет.

Мои стихи… когда себе читаю,
Вновь разжигаю пламень чувства я
И всякий раз надежду возрождаю:
Любовь воскреснет из небытия…


Оригинал:

Мої вірші – мого кохання сповідь,
Прочитані, пожовклі сторінки.
Несе у забуття весняна повідь
Краплини повноводної ріки.

Мої вірші – вони мені наснились
В моїм казковім різнобарвнім сні.
Вони прийшли, неначе божа милість,
Як подарунок грішному мені.

Мої вірші – моїх гріхів спокута.
А не відпустять – та і хай їм грець!
Не знаю, ще коли розквітне рута
На згарищі пожежі двох сердець.

Мої вірші – замріяні дороги
У майбуття, де обрію нема.
Поки іще іти спроможні ноги,
Я буду йти, нехай і задарма.

Мої вірші – коли я їх читаю,
Розпалюю загаслі почуття,
І кожен раз надію я плекаю –
Повернеться кохання з небуття…