декод

годинами
годинами в напівтемній залі
точніше в підвалі який пахне залізом
залізом струн які чути
тільки тим хто міг осягнути.
ноти позбирані
у вигляді окурків, що лишались після кожного
після кожного шоу,
що лишали нас більш заможними
на кілька десятків пісень.
та пора коли в скрипці
було щось магічне
напевно тому що вона була в руках
в когочь магічного
чи чарівного, не знаю навіть як краще
байдуже.
ніколи не забути ті хащі
із музики і людей.

я пам"ятаю всі струмені з ваших нот,
я пам"ятаю вас всіх, декод.


Рецензии