Б1ЛЬ
Слова - розпечене залізо,
До серця, а воно болить,
Слізьми цей біль не окропити,
Воно як матриця прошите,
Це діри від печалі та журби,
Як коди їх не прочитаєш ти,
Любов’ю не загладиш,
Втікають ласка, спокій,
А витікає гіркота та біль,
Якою б не була велика ціль,
А серце вже розбите,
Як матриця прошите,
Новим його не замінити...
Свидетельство о публикации №111031701484