…Дивлюсь у холодильник. Там життя
Спинилась мить на божевільній рисці.
І десь легке, мов дотик, каяття
Відчув я перед холодцем у мисці.
Жила свиня, без горя і турбот,
А тут її халепа, бач, спіткала –
Роззявив хтось на свинське тіло рот,
Недобрим оком кинувши на сало.
Кінець комедії: змінивши стан буття
Свиня шматками плаває у юшці.
У шлунок мій, практично без тертя,
Вона піде партнеркою пампушці.
А каяття – майнуло і пішло.
Амністувавши докори сумління.
Чи ж я суддя собі, як холодцю кіло
Я з’їв, аж пузо звисло на коліна?..
2011.
ПИ.СИ. Чернетка.
Холодильник. Каяття
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111031600629
Свидетельство о публикации №111031600629
Рецензии