Щоденник з черева змiя
Поїзд – чинник поетичного процесу. :-)
…Ковтнув мене
сталевий синій диво-змій –
Пожер умить,
неначе кит колись Іону.
Я проминути
гострі двері-зуби зміг,
Лишень стрибнувши
божевільно із перону.
Тепер сиджу
у теплім череві й пишу –
Буття щоденник
повню дивними віршами.
Вже б і спинився я,
та визначить межу
Ніяк не можу –
мозок стомлений не тямить,
Звідкіль душа,
немов сп’яніла, ті слова
Ллє в записник,
мов кухоль, довгими рядками.
Я почуваюся струмком.
Тому тривать
Процес цей доти може,
доки в серці гамір…
2011
Свидетельство о публикации №111031600609