…Сідає сонце. В опіках рожевих
І в омертвілих плямах сірих хмар
Вмирає небо. З грацією лева,
Що йде на здобич, рухається твар
Нічних туманів. Мороком драглистим
Повзе полями з заходу на схід.
І у пащеці лезово-іклистій
ЇЇ щось бродить, наче дикий кіт
Гуляє в чорних хащах. Бані церкви
Укрило вогким тліном. Це упир
Що наче неживий вже, і не мертвий,
Веде на цвинтар відьом на шпацир.
І темрява у очі гіпнотично
Вливається мені через вікно.
Життя скінчилось? Ні. Теоретично -
Це просто світло вимкнув хтось в кіно…
2011
З вiкна потяга. Вечiр
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111031600604
Свидетельство о публикации №111031600604
Рецензии