Волошкове із бузковим й жовте –
Як туман ранковий синім горам.
Пестяться на сонці ніжні квіти,
Що в народі звуться «синім морем».
В променях осіннього світила
Бджоли пом1ж них літають,
Нагадавши про моє дитинство –
Роки,що так швидко проминають.
«Синє море» – лагідний мій сполох.
Його колір – поміж хмар гроза.
Я стою, затамувавши подих,
По щоці моїй – біжить сльоза.
Обережно стисну спомин-квітку,
І відчую бджілкіне дзижчання.
Як колись,в далекому дитинстві,
Відпущу комаху на прощання.
Відпущу маленьку трудівницю.
Хай летить в дитячі наш1 рОки!
А в душі моїй цвісти довічно
«Морю синьому» – ц1й квітці синьоокій.
Кв1тка з дитинства
© Copyright: Лариса Рындова, 2011
Свидетельство о публикации №111031604301
Свидетельство о публикации №111031604301
Рецензии
Дитинство - це втрачений рай, до якого вже немає вороття. Вашш вірш викликав мій самий щирий захват. Для мене цей Ваш вірш як одкровення. Від усього серця хочу побажати Вам щастя і найяскравішого натхнення. Спасибі:)
Валентин Валевский 21.05.2011 01:32 • Заявить о нарушении
Валентин Валевский 21.05.2011 01:32 • Заявить о нарушении
Роки роблять своє- що старий-то малий.Стаю сентиментальною...Я все ще живу у дитинстві...Дякую за відгук.
Лариса Рындова 21.05.2011 01:55 Заявить о нарушении
Лариса Рындова 21.05.2011 01:55 Заявить о нарушении