Родная Речь

Ф. И. Тютчев
Ссобрание стихотворений:
"Советский писатель", 1957.
Родная Речь
Начало апреля 1865

Переклав із російської: Щома Микола
Промова рідна

Як умірав він, то сумнівався,
Лиховісний, заморений думками...
Тож бог не даром в нім відізвався
-- Бог завжди є вірний своїм...

Сто років пройшлись у горі й праці
-- Тепер, чоловіки з днем кожним,
Промову рідну вже скрізь лунають
Святкують спомини по нім...

Вже не закована в кайданах,
Від колишніх вже звільнена,
На всій своїй вільній розсудливості
Його привітує свобідне слово...

Та й ми ж, його вдячні онуки,
Для всіх його хароших подвигів
В ім"я самої Правди та Науки
Ось спомин вічний проголосим.

Так є!.. Велике його нам значіння --
Він, син вірний Російському "уму",
Завоював нам Просвіти свободу,
Не нас підкорити під слово Просвіти,

Як борець той старозаповітний,
Що з неземною Силою усьою
Боровся аж до самого світанку
Та встояв проти всього у нічній борбі.