Ф. И. Тютчев
Ссобрание стихотворений:
"Советский писатель", 1957.
Энциклика
21 декабря 1864
Переклав із російської: Щома Микола
Енцикліка
Був день, в який господа молот правди
Громив, дрібив старозаповітний храм,
Та своїм особистим мечем робив убійню,
День, в який вмирав первосвященник сам.
Страшного виду... Недосяжний... Навіть
В сучасні наші дні -- дні суда божого --
Коли кара впаде на апостатичний Рим...
На всіх фальшивих намістників Христа.
Столііття протекли. Прощалося багато.
Неправдиві пересуди, затемнені справи,
Та не проститься нічого, правдою бога,
Того зв"язаного із останньою хулою...
Не від меча земного погине він,
Він що земним мечем віками володів,
-- Його закінчить профетичне слово:
"Свобода совісті є безглуздя!"
Энциклика
© Copyright: Микола Щома, 2011
Свидетельство о публикации №111031509844
Свидетельство о публикации №111031509844
Рецензии