15. 13 Солдат
Автор Павло Алдохiн(переклад з росiйської В.Марценюк)
Схилив солдат засмучене чоло
I вiтер сивину його кудлає.
На каменi iм"я стоїть його
Iз тими вряд,кого в живих немає.
Нi,перед ними не звинив солдат,
Вiн був не боягузом,там де жарко.
Не винен вiн,що на собi в санбат
Його вiднесла юна санiтарка.
Коли ж аж кров"ю захлинувся бiй,
I чергову атаку вже вiдбили,
Занiс у список старшина тодi
Його мiж тих,що голови зложили.
I ось сюди солдат живим прийшов.
Окопи вже вiд часу обмiлiли.
Стоїть,задумавшись,схилив чоло
Над обелiском власної могили.
Свидетельство о публикации №111031508417
Вера Кухарук 08.05.2012 14:15 Заявить о нарушении
Василий Марценюк 08.05.2012 21:37 Заявить о нарушении