Вдень зникають всi роси

Вдень  зникають  всі  роси,
Наче  їх  не  було.
Посивілії  коси
Падають  на  чоло.

Як  сторінки  альбому,
Я  гортаю  життя.
Біль,  і  смуток,  і  втому
Дістаю  з  забуття.

Мерехтять  різні  фото,
Кольорові  та  ні...
Непосильна  робота
Порпатись  в  глибині.

Перейшло,  відболіло,
Поросло  полином...
Заглядає  несміло
Сонечко  у  вікно.

Я  зберу  усе  світло,
Тай  залишу  собі.
Усміхнуся  привітно,
Більш  не  буду  в  журбі.


Перевод на русский В. Куприн, Н. Мазур.

Исчезают все росы,
Когда станет светло.
Поседевшие косы,
Падают на чело.

Как страницы альбома,
Жизнь листаю свою.
Боль, и грусть, и усталость,
С памяти достаю.

Мельтешат фото, фото...
И цветные, и нет...
Не по силам работа -
Рыться в той глубине.

Все прошло, отболело,
Как полынь проросло.
Солнце смотрит несмело
На раздумье мое.

Я возьму лучи солнца,
На ладонь соберу.
Улыбнусь свету молча,
И себя подбодрю.


Для ілюстрації твору використано фото "Старий альбом" автора KingS
http://www.photosight.ru/photos/787908/