напевно я дуже щаслива
коли я дивлюсь,як мала,
матусю,я дуже кохаю
безтями кохаю,
без дна.
а ти пам'ятаешь ,в дитинствi
я рокiв шiстнадцять була,
i сильно кричала на тебе,
а зараз вже знаю-за зря.
тодi ще невпевненi очi,
рiками сльози лила,
коли ти мене не пускала
рабити помилки в життi.
я стала характером сильна,
улыбка -завжди спiва,
бо ти мене матiнько рiдна,
багато чому навчила.
матусi
© Copyright: Александра Иотковская, 2011
Свидетельство о публикации №111031510525
Свидетельство о публикации №111031510525
Рецензии
