Любов

Це та любов, через яку не плачеш,
Це та любов, яка дає життя,
Це та любов, якій усе пробачиш,
Усі болючі й хворі почуття.

Це та любов, яка шокує серце,
Яка ніколи болячі не б’є.
Він навіть болем, біль той не зоветься,
Бо ця любов тобі його дає.

Вона така, яку не розумієш,
Яку не втратиш, яку не повернеш.
І ти щаслива, що так любити вмієш,
І ти щаслива, що з нею ти живеш.

Вона не повна, у ній нема початку
І аж ніколи не буде в ній кінця.
Вона така, яка залишить згадку
На карті світу, на атласі життя.

Ти шаленієш, ти смієшся, плачеш,
Ти вибухаєш і розриваєш світ.
Маленькі крихточки, які летять ти бачиш
І розумієш, що це твій політ.

Коли він поряд, тобі просто добре,
Коли нема, ти мариш ним одним.
І хай обличчя твоє від сліз мокре,
Та сльози ці викликані ним.

Тому їм можна литися ріками,
Їм можна нести радість, сум, печаль.
І ти збираєш сльози ці руками,
І ні краплиночки тобі не жаль.

Не жаль тепла, коли він його просить
І холоду не жаль, коли горить,
Бо він в руках серце твоє носить,
І в них воно ніколи не болить.

1/травня/2008р.