Не пiсня, а стогiн...

***
Не пісня, а стогін.
ЇЇ  тут немає, вона тут померла.
А голос?
То був тільки спогад.
Вона вже ніде і ніколи.

Не голос, а спогад –
Кришталики сміху в розбитих дзеркалах.
А погляд –
На лезах очей помираючий спалах,
А серце заснуло на вістрі кинджала.

Приїду – нізвідки.
Помру – на розпутті.
Благаю – якщо вже не зможеш зустрітись,
Благаю – якщо вже не можеш приснитись –
Забудься! –
 
 Не хочеш.
Не пісня, а стогін.
А пісня  завмерла на чорних кинджалах.
Скривавлені губи змія облизала.
Заплющ мої очі.
…І душі дзеркал залишили дзеркала.


Рецензии
Зворушливо...Спасибі за картину...
Вдачі Вам,Авторе!
...котрий Аркадій

Аркашес   01.01.2013 12:58     Заявить о нарушении