Лина Костенко. Музыка

    Кому-то - хлеба скибка.*)
    Кому-то - только лавры
    Одна душа как скрипка,
    другая - как литавры.

    А тут не всё так чётко.
    То крылья, то  вериги.
    От Баха  - до чечётки.
    От "чижика" - до Грига.

    От нежного ноктюрна -
    до громовых симфоний.
    От возмущенья буйного -
    до смеха саксофоньего.

    Все голоса природы,
    все виды и подвиды,
    от голоса народа -
    до писка индивида.

    Всё в душу входит круто.
    Вошло - навек осталось.
    Концерты - просто чудо!
    Аж сердце надорвалось...
                *)скибка - ломоть(укр.)
   
          *   *   *
   

Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра.

А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха – до чечітки.
Від "чижика" – до Ґріґа.

Від ніжного ноктюрна –
до громових симфоній.
Від буйного обурення –
до сміху саксофонів.

Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу –
до писку індивіда.

Все в душу входить вперто.
Ввійшло – навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.

***

© Ліна Костенко. Всі права застережені.