…Постукає у серце сивий Місяць,
А в голову новий залізе вірш,
І, не знайшовши вільного там місця,
Дощем з комах проллється на папір.
І в крапках, комах, літерах, пробілах
Летять пташки, біжить єдиноріг,
Готує каву сонечко для білок,
Адам щось розмірковує про гріх.
І море перелічує перлини,
Тим’ян до наперстянки шле сватів,
І метеори журавлиним клином
До гнізд летять із далечі світів.
Так я, сліпий, душею у безодні -
В предвічнім світлі - вірш шукаю свій.
А він у даль тіка, мов атом водню,
Який несе могутній зоревій…
2011
Про творчiсть
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111031307839
Свидетельство о публикации №111031307839
Рецензии