Годинник йде, нема нікого
І тихий вітер в тім вікні,
Чогось нема, чогось такого
Що не побачиш ти в імлі.
Живу я ніч'ю не боюся
Бо всі зірки і місяць мій,
в темну кімнату я дивлюся,
я бачу стільки різних мрій.
Задумливо сиджу, без слів, яких не знаю
Я ностальгією живу і щастя я тримаю.
Всміхаюсь я, ніхто не бачить
І тільки чутно як шумить
Той вітер милий, не пробачить
Як моє серце стукотить.
Глубока ніч і місяць в небі
і запах свіжого муската,
Сиджу одна і очі неба
Це все моя- темна кімната.
Темна кiмната
© Copyright: Андриана Яринич, 2011
Свидетельство о публикации №111031300474
Свидетельство о публикации №111031300474
Рецензии
