Така солодка й недосяжна,
П'янка така і чарівна,
Лиш одного тебе кохала,
І лиш для тебе зацвіла...
Ти не любив її ніколи,
Як іграшкою нею грав...
Вона ж завжди тебе чекала,
Коли раптово ти зникав...
Про спокій вона теж забула,
Бо кожну ніч ти в її сні,
Вона так сліпо покохала,
А ти не зрозумів її..
Але вона ще не забула,
вона ще любить і стражда,
Тебе посправжньому кохає,
А ти про неї не згадав...
Вона
© Copyright: Арина Громова, 2011
Свидетельство о публикации №111031200996
Свидетельство о публикации №111031200996
Рецензии