Забудь мене,
Як забував про інших,
Уже давно, мій любий, не твоя...
З тобою, скажу чесно, було ліпше,
Але не витримаю більше я....
Ти був таким: чутливим, добрим, ніжним,
В твоїх обіймах, забувалось все,
З тобою, радісна бувала навіть тиша,
Але забути хочеться усе...
Прошу, не ображайся- ти не винен,
У всьому цьому, лиш моя вина,
Ти найрідніший, чуєш?-найрідніший,
Але так більше, вже не можу я...
Прости, я так запуталась в цім світі,
І переплутались усі шляхи,
З тобою, я не можу більше жити,
Але й без тебе нікуди іти...
Прости
© Copyright: Арина Громова, 2011
Свидетельство о публикации №111031200746
Свидетельство о публикации №111031200746
Рецензии