Думай,що хоч про мене,
Жменями сип полину,
Кидай слова перчені,
А чи жали без жалю -
Оси кусають легше
І перець не так пече...
Коли ти відходиш від мене
Серце моє не живе.
Хай в полині моє серце!
Та що мені той полин!
Кричить, розривається серце:
"Ніно, мене пожалій!"
Не може воно терпіти,
Без тебе не може воно.
Ну що мені з ним робити,
Коли воно в мене одно!
Р.S....Думай,що хоч про мене,
Правду шукай,чи гірку траву -
Не полечу я без тебе,
Бо просто,
ПРОСТО ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!!!
***
© Copyright: Феликс Вязовский, 2011
Свидетельство о публикации №111031204104
Свидетельство о публикации №111031204104
Рецензии