Му-му!

Статевий потяг рушив до схiд сонця,
штрикаючи зволожену пiтьму.
Волаєш у замуляне вiконце
оте миршаве вдосвiтнє "му-му!"

Дiстанеться поволi хащiв мiста,
вiдсапуючись, кiнь залiзний наш.
Мов повiнь очеретяне намисто,
свiтанок нас жбурне в розгардiяж.

Розбещенi,
розпещенi i млявi,
не зрушимо нараз зiмлiлих тiл,
щоб промiнець на лiжковiй галявi
заскочив нас
i радо мерехтiв.


Рецензии