Нахилились верби над водою

Нахились верби над водою
А під ними дівчина з косою
А над ними слід метеорита
А внизу земля у сни сповита

А на ній поснули вже будинки,-
Тільки вікон видно жар
І пусті автобусні зупинки
І дзвінкий у тиші тротуар

Ось такою я ішов порою
Від ріки до власного житла
І хилились верби над рікою
І було у щастя два крила

І була на всіх одна планета
Вічна юна і така жива
Що віршем ось стала для поета
І про це душа його співа.


Рецензии
Украинска мова, очень красивая мова, стих понравился...

Микаил Сапралиев   11.03.2011 14:38     Заявить о нарушении
Здоровя Вам Щиро дякую за добрі слова
З повагою А. Фурсов

Анатолий Фурсов   11.03.2011 14:50   Заявить о нарушении