Жевріє щирість у грудях,
Наче жарина в печі.
Всі у броні ми на людях,
Щиросте! так не печи!
Птахом зривається ніжність,
Рветься з хатини у світ.
А за вікном іще сніжить,
Сніжить дві тисячі літ.
Паморозь не розтопити
В серці, у світі, на склі.
Холодно, холодно жити
Тут, на буденній землі.
І не зігрітись нікому,
Бо не дарує тепла
Щирість - невиразний спомин.
Іскорка згасла мала ...
Щирiсть
© Copyright: Мовчан-Мысловска, 2011
Свидетельство о публикации №111031006155
Свидетельство о публикации №111031006155
Рецензии
Зворушливо.Дякую за мову,за вірші,,за мандрівку в дитинство,а воно у нас з Вами дуже похоже.Натхнення і нехай завжди Вам щастить на дорозі та стежинках нашого життя.З повагою і найкращими побажаннями.
Анина 02.06.2011 10:26 • Заявить о нарушении
Анина 02.06.2011 10:26 • Заявить о нарушении