В йна
Я мушу іти, хоча не бажаю
Тебе залишати навіть на мить
І може востаннє тебе обіймаю
І серце десь далеко в грудях тремтить
Я дуже кохаю тебе, до нестями
І знаю що ти кохаєш мене
Але й на світилі є сонячні плями
Війна розділила мене і тебе
Я воін і маю іти захищати
Родину, краіну і землю свою
Та шкода що змушу тебе сумувати
Я можу загинуть в жорстоком бою
* * *
Тебе я не бачив майже п’ять років
Пройшов пів-Європи, побачив Рейхстаг
А проміж боями писав тобі твори
Почуття ізливав на зошитних сторінках
Та доля є доля, і ось перемога!
До тебе вертаюсь, неначе лечу
Зустрінеш мене ти у хати порога
О Боже як я тої миті хочу
08-09. 03. 2011
© Copyright: Александр Нитичук, 2011
Свидетельство о публикации №111030903044
Свидетельство о публикации №111030903044
Рецензии