Для чого?

По той бік реальності інша реальність,
по той світ духовності
мрії про краще.

Я сиджу до банальності п’яний Тобою.
Загубити б ключі від таланту
і глухо волати про те,
що не варто.

Та чи є той гарант, що неначе гранатами
за вечірніми ґратами
серце зриває
Дзвінками
Думками
Вінками
Віками
У ка;мінь.
Амінь!

Ні! Я не хочу у відповідь дальності.
Відповідальності крайностей.

Серед зграй невдоволених
створених Богом
виникає одвічне питання:
Для чого?


Роман Дука 2009г.


Рецензии