Сяйні у березні берези:
між сині - спрагла білизна!
Ще ранком іній їх мережить,
а в жилах вже буя весна.
Невидима, вона повсюди:
у ручаю, в моїх очах...
Хто втрима, хто її осудить?
Дівча! Закохане дівча!
Зирне ув озеро-люстерко,
зазеленіє на горбі,
пружним теплом огорне терпко
на радість і мені, й тобі.
Щоб відчували й ми обнову
і в почутях, і у ході,
і в гай оцей вернулись знову,
але вже інші. Молоді!
Березневе
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111030705103
Свидетельство о публикации №111030705103
Рецензии
