Про щеня - дога...
У облупленій хатинці
Жив пан Алік із Людмилой
Та з малесенькой дитиной.
Якось Алік всім на втіху
Десь купив мале щеня,
Та не думай, що нікчему -
З під самого короля!
Але те щеня не знало,
Що воно з-під короля -
С...ло в хаті де попало,
Та ще й псиною воня...
Так живуть вони у згоді
Алік, Люда та щеня,
Щеня - с..ре, Алік - нюха,
Люда - носа відверта.
Довго Люда це терпіла,
Але ось терпець урвався,
Пнула цуцика між очі -
Цуцик - с...ть у двір подався.
Посміхнулася Людмила:
Добра вчителька я буду,
Якщо с..ти відучу я
Цю нікчемную паскуду!
Але те щеня зростало -
Як на дріжжях вгору перло,
Їло все, що очі бачуть -
Навіть...чоботи пожерло!
Люда плаче:"Що робити?
Де я гроші буду брати?
Чим кормить цюю халепу? -
Кращє - трьох свиней тримати.
Алік каже:" Не сумуй!
Підросте у нього...(нюх),
Ми на злучку відведем -
Торбу грошей наберем!
Але буде це...колись,
А ти зараз - не журись,
Кращє Джина нагодуй,
Щоб підріс у нього... (нюх)!
Свидетельство о публикации №111030605126