Нам не дозволено любити. Небеса
Заплакали в тривожному мовчанні,
І знов моя сполохана душа
Боїться миті, що зовуть прощанням.
Боїться снів, розгублених у днях,
Боїться мрій, розбитих самотою,
Боїться болю. А без нього як,
Коли не можу жити не тобою?
Нам не дозволено. Між нами, як межа,
Твоє вагання і мої тривоги.
Холодна ніч і стомлена душа,
Одна любов. І дві чужі дороги…
Нам не дозволено
© Copyright: Анастезия Вишенная, 2011
Свидетельство о публикации №111030605019
Свидетельство о публикации №111030605019
Рецензии