Моi вiршi...
Люблю свої вірші на рідній мові.
Вони цвітуть, як той рожевий сад.
В них мамині забуті колискові,
Веснянки і пісні на різний лад.
У них і сивина у скронях рання,
І шепіт трав – казкова ворожба,
У них – моє омріяне кохання,
У них і радість є, і є журба.
Слова віршів – п`янкі травневі квіти,
І довгий-довгий шлях до небуття.
Мої вірші – мої дорослі діти.
В них щира правда, в них – моє життя...
06.03.2011
Картинка: http://be-kiter.com/arkhiv-foto-dnja/7.html
Свидетельство о публикации №111030602852
В них щира правда, наше в них життя...
Володимир, ви молодець! І прошу вибачення, відредагуйте "МОЇ..." і "РОЖЕВИЙ". Розраховую на подальші стосунки.
Михаил Низовцов 11.03.2011 10:29 Заявить о нарушении
Пономаренко Владимир 11.03.2011 12:55 Заявить о нарушении