Стояла груша... перевод с украинского

* * * (Ліна Костенко)

Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.
У груші був тоненький голосочок,
вона в дитинство кликала мене.

Ми з нею довго в полі говорили,
не чули навіть гуркоту доріг.
Мої важкі, мої щоденні брили
старий Сізіф тим часом постеріг.

Стояли ми одна супроти одної.
Ні з чим не крились, не хотіли йти.
Вона боялась осені холодної,
а я боялась шуму й суєти.

Удвох ми з нею слухали зозульку.
І хмари йшли, як нетутешній дим.
Сізіф курив свою гіркущу люльку,
йому хотілось бути молодим.

*** (перевод П.Голубкова)

Стояла груша, зеленел лесочек.
Стояло небо грустно среди дня.
Был тоненький у груши голосочек,
Им она в детство вновь звала меня .

Беседовать мы долго с ней могли бы,
Не слыша даже грохота дорог.
А моих будней тяжкие все глыбы
Старый Сизиф тем временем стерег.

Стояли мы лицом к лицу, свободно,
Тайн не тая, и не спеша уйти.
Она боялась осени холодной,
А я боялась шума, суеты.

Мы с ней вдвоем послушали кукушку.
И плыли тучи, как нездешний дым.
Сизиф курил, почесывал макушку,
Ему хотелось вновь стать молодым.