морок душ1
я повернув би час назад, я би повернувся в ту прірву втрат,
Можливо б тоді знайшов кращу долю, виростив собі крила і б злетів як метелик на волю?
Не варто... Твої слова б'ються в перетинках моїх вух, відзеркалюються в очах,
Ти світло Світла істини, ти тепло, а я вічний холод,
Ти мій дар з небес, одначе втратив я вже страх,
Душу охопив морок, на вітру розвіявся кісток моїх порох.
Я тлію на землю де ми ходили разом, я забираю життя людей які бачили нас,
Я існую для того, щоб ненавидіти, страждати і вбивати,
Краса моїх днів у істиності намірів моїх, прийшов мій час,
Я не буду більше кохати, чекаючи на щастя мить, я буду дихати димом своїх легень і саджати паростки своїх дітей.
Свидетельство о публикации №111030507190