Я не того польоту птиця
Я не того польоту птиця,
Щоб давати людям поради,
Бо мені чисте поле сниться
Та ще про добро балади.
Хто я – кволе зернино в полі,
Чи зросте, чи зламає вітер…
Так, знайомий верби й тополі,
Так, закоханий в тепле літо.
Я не того польоту птаха,
Щоб вершити чи танком перти.
В мене ж в’язанка, не папаха,
Хоч жупан, та старий потертий.
Ні, не гріє той сонм дублянок,
Він гіркий, ніби дьоготь в ложці.
Піду, краще, в поле гляну,
Заспіваю пісню волошці…
21.02.2011р.
Свидетельство о публикации №111030209311