Рейн

На березі тихім мріють тумани,
Сполохана птиця десь прокричить,
Краплинки-росинки стікають до низу
Усе спочива,тільки Рейн шепотить.

У сивій воді легенди дрімають
І зорі відбиті з безмежжя небес
Все притаївшись в імлу відлітає,
А Рейн відшукав у бутті інтерес.

Ніщо не є вічним,усе дотліває
І Сонце знову у ньому зника
Ріка пливе...Ріка не тікає...
Сутність жахлива,бо неї нема!

На березі тихім легенди дрімають
І зорі відбиті з безмежжя небес
Вітер розносить слова,що зостались
Я прокричав : "В небутті інтерес..."


Рецензии