business partner

У кожної людини своя особиста смерть, це тобі не комунізм, хлопче, тут все особисте, хочеш купи їй годинника, хочеш собі, хочеш купи собі ще трошки часу щоб пожити, хочеш продай свій час. Але це стосунки лише вас двох.
Ти чув як твої кроки лунають, коли ти йдеш коридором? Чув? А її кроків ти не почуєш,

ні, це не загроза, це пам*ятка.

Так, зараз скажеш, що ти все це неодноразово чув, проте почуй знову, хлопче. Почуй знову.

Справжня Смерть це не жаданівська смерть, вона не роздає льодяники, вона взагалі нічого не роздає. Тільки забирає.

Що відбувається коли Ти помираєш?

Чи ти асоціюєш себе зі своїм тілом?


Чи ти асоціюєш себе зі своєю душею?

З чим ти асоціюєш Себе?

І чи потрібно СЕБЕ асоціювати з чимось КАРДИНАЛЬНО ІНШИМ?

Що буде, коли помреш ТИ? Не душа, не тіло, не Его, не мозок, не будьщо інше, а саме ТИ?

пшик.

Це буде не вибух і не фейерверки, навіть не ЕМІ чи щось на зразок. Це буде простіше ніж будь-хто думає.

Тебе просто не стане. Ти не можеш собі уявити цього, і не кажи мені інакшого. ТИ НЕ МОЖЕШ УЯВИТИ. Якщо ти уявляєш - уявляєш смерть тіла, або смерть душі, а Сам в цей час стоїш осторонь і дивишся на все це.  Цікаво, правда?

Але не один стоїш? Не озирайся, ти знаєш, що не один. Так це вона, твій особистий бізнес-партнер, зацікавлено дивиться на твої потуги і сміється. Сміється так голосно, що якби Ти мав вуха Ти б в той самий момент затулив їх своїми руками. Якби Ти їх мав, звичайно.

Їй весело. А тобі?