Чорним по Бiлому
і ти...
Ітимеш десь там,
по вузесеньких вуличках Міста.
Зазиратимеш в дворики тихі, ошатні,
Там на стінах із вапняку
в теракотових горщиках квіти.
Там трава пробивається через брук.
Так коріння глибоке пустив виноград
у столітнім саду.
Я іду за тобою то тінню,
то цвітінням герані на вікнах в кав’ярні,
де тобі вже принесли горнятко еспрессо.
А мені
чомусь знову латте не несуть…
Свидетельство о публикации №111030105439