Ван-гог перевод с украинского

ВАН-ГОГ (Ліна Костенко)

Добрий ранок, моя одинокосте!
Холод холоду. Тиша тиш.
Циклопічною одноокістю
небо дивиться на Париж.
Моя муко, ти ходиш по грані!
Вчора був я король королів.
А сьогодні попіл згорання
осідає на жар кольорів.
Мертві барви.
О руки-митарі!
На мольбертах розп'ятий світ.
Я - надгріб'я на цьому цвинтарі.
Кипариси горять в небозвід.
Небо глухо набрякло грозою.
Вигинаються пензлі-хорти.
Чорним струсом палеозою
переламано горам хребти.
Струменіє моє склепіння.
Я пастух. Я дерева пасу.
В кишенях дня, залатаних терпінням,
я кулаки до смерті донесу.
Самовитий - несамовитий -
не Сезанн - не Гоген - не Мане
але що ж я можу зробити,
як в мені багато мене?!
Він божевільний, кажуть.
Божевільний!
Що ж, може бути. Він - це значить я.
Боже - вільний...
Боже, я - вільний!
На добраніч, Свободо моя!

ВАН-ГОГ (перевод П.Голубкова)

С добрым утром, моё одиночество!
Холод холода. Тиши тишь.
Циклопичностью, одноокостью
Небо пялится на Париж.

Моя мука, ты ходишь по грани!
Я вчера в короли был готов.
А сегодня лишь пепел сгорания
Оседает на жар тех цветов.

Краски мертвые.
Руки, бросьте!
На мольбертах распятый мир.
Я – надгробье на этом погосте.
Кипарисы рвут небо до дыр.

Небо глухо набухло грозою.
Выгибаются кисти-кроты.
Черной встряскою палеозоя
Переломаны горам хребты.

Пламенеет мое смятенье.
Я пастух. Я деревья пасу.
И в кармане с заплатой терпенья
Я до смерти кулак донесу.

То ли истов я, то ли неистов –
Не Сезанн, не Гоген, не Мане,
Но что делать такому «артисту»,
Если много меня во мне?!.

Сумасшедший, твердят.
Малахольный!
Что ж, возможно. А он – это я.
Боже–вольный...
О, Боже, я – вольный!
Доброй ночи, Свобода моя!