Кайдан iз слiв

   ***
Про тих, хто закували словом у кайдани
Народ мій, як загоїть рани,
Вам скаже: "Введені в оману
Облудним ідолам співали ми осану".

   Настав нарешті рай для душ порожніх,
   Для хижих звірів,
   Та катів вельможних
   Під час облудних слів...

Слова, слова та речі красномовні,
А навкруги вже люди непрітомні,
Шукають хліба, долі та тепла -
На них фальшивих слів насунулась імла.

   Що мова, як дитина, хоче їсти,
   Що слава, як Вітчизна вимира.
   Поганих діячів облуднії слова
   Країну в ад в кайданах можуть звести.

Кайдан из слів
Важких немов метал
Діяч на серце
Кожному поклав.

   Коли побачиш ти дитину безпритульну,
   Не вір очам своім, бо долю її юну
   "Опікує" і денно, і в ночі
   Наш Президент... Тож серце не кричи!

Старців убогих, що на хліб вблагають
Не помічай. Зі слів вельможних знають;
Реформа дасть ім, тим хто доживе, усе -
В час світлий що ось-ось прийде.

   Ланцюг із слів, що змащений грошима,
   Неначе салом, щоби не гримів,
   Сковав людське єство в самій людині,
   І все людське в людині розчавив.

Злодійскі наміри розмовами про єдність
Прікрив зухвалим чином плотожер,
І, злагода овець з вовками його чесність
Являють фарисеїв приклад дотепер.

                9 березня 2004р.