Нав яне тобою
І майже літнє сонце,
Та світанок,
Ті образи, що ллються у віконце,
Що бачиш ти, виходячи на ґанок,
Або згадай усі липневі ночі,
Де ми з тобою,
Твої очі,
Де ми лиш вдвох, а не юрбою,
І маєш все, чого захочеш,
І посміхнись у цей чудовий вечір,
Коли мене нема,
Так набагато легше,
Бо власна голова – тюрма,
Навіщо ж нам вона на плечах???
Свидетельство о публикации №111022600179
стих супер..)
Мила Льева 19.02.2012 16:45 Заявить о нарушении