Межа i лiки
І гріх лиш на поштовх серця.
Стираються, мов на глині,
Вже при частоті в два герци
Обітниці й обіцянки,
І мир з милосердям вкупі.
А в зали повітряних замків
Вселяються хіть та скупість.
Всього лиш за три удари
Зректись три рази ти встигнеш,
Та світла нема в примарах,
І знову про прощу скиглиш.
Допоки межа незрима
Не стане в тобі кордоном,
Жага твоя невситима
Пожере дітей, як Кронос.
Мов стіни Єрусалиму
Гріх медом ламати буде
Відмову твою, і зиму
У душу посіє блудом.
Як хочеш здобуть звитягу
У цьому тяжкому герці
Проси у молитві Бога
Любов’ю омити серце…
2011
Свидетельство о публикации №111022610553