Гнівається трішки лютий,
стелить снігом стежку,
вітер хвилювався гнутий,
вмить розмів мережку.
Березень гукав за тином,
сонця промінь сіяв,
срібну зігрівав калину,
про веснянку мріяв.
Лютий позривав намисто,
що дарував вчора.
вія замітає чисто,
бо зимонька хвора.
Ранок розливає сльози,
тихо плаче сива,
березень відвів морози,
від весни дбайливо.
Лютий
© Copyright: Анина, 2011
Свидетельство о публикации №111022406755
Свидетельство о публикации №111022406755
Рецензии