…Легкий вітерець біля вуха
І м’якість щоки на плечі.
А місяць ллє світло із кухля
Неспілої ще аличі.
У мандри лаштуються миші –
Пакують зерно і полин.
Кіт-тенор взяв ноту найвищу,
Загнавши коханку на тин.
Пес радо подався на гулі,
Друзякам прогавкавши клич.
І, дні пригадавши минулі,
Щось тихо розказує сич.
І тінню час міряє липа -
Стартує комар до зірок.
По приладах він, а не сліпо,
Цей зробить в історію крок.
Ніч тихо пливе над землею.
Ти спиш, я вартую твій сон.
Дарма, що плече трохи мліє,
Я буду стійким, мов Самсон…
2011
Поки ти спиш...
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111022405161
Свидетельство о публикации №111022405161
Рецензии