Прибульцi
Залишили свої мрії,
Я бачу що заманеться,
Йду к бісу коли прийдеться.
Мій сон немає ладу,
Лиш перемога то є не зрада,
Зламай як грати ребра,
Виходь, вже час, вже треба.
Мій дух в моєму тілі,
Йде з розуму шляхами цілі,
Зриває всі старі дахи,
Тренує волю, легень розмахи.
ТО день, то ніч, то знову літо,
Я бачу доки полосу відкрито,
Бо в мене кораблі сідають,
І свої мрії залишають.
Прибульців таємні сили,
Злітай, поки вони не сіли.
Де була мрія, там вона відкрила,
Пустоти із яких вилазять крила.
Свидетельство о публикации №111022403257