В Житомирській Степанівці,що Убортю закільчана,
Не в тій, що на Азові, деснянській, чи на Жереві,
Народжуються хлопчики, що згодом садять дерево
В алеї знаменитостей центрального Ємільчина.
Дебютами з гамбітами був міттельшпіль намічений,
Цугцвангів уникаючи лавіруванням впевненим,
На ключових позиціях легких фігур захмелення,
Та з тихим ходом лицарським всі сумніви розвінчано.
Стикаються із хаосом в кільцевім світлограї,
Безспірним тиском світла на витвори безкраї,
Вузькими резонансами у йоді і метані.
А з дивним перенесенням населенностей в атомі
Розважливо виплекують ще й вигідні контакти
Й дорогу в Кайзерслаутерн на любому «Ніссані».
2009
Пiсня про Леонiда, сина Петра
© Copyright: Надя Чорноморець, 2011
Свидетельство о публикации №111022402922
Свидетельство о публикации №111022402922
Рецензии